ПОЗНАЙО́МИТИ і розм., рідко ПОЗНАКО́МИТИ, млю, миш, мн. познайо́млять і познако́млять; перех. Док. до знайо́мити і знако́мити. Товаришка познайомила мене, і нас запросили до гурту (Л. Укр., III, 1952, 574); — Оце й є мої друзі, — підвівшись, промовив пан Юзеф і познайомив нас з офіцером (Досв., Вибр., 1959, 93); [Пані Люба (жартом):] Дозвольте познакомити з гарнізоном цієї кріпості (Вас., III, 1960, 197); Тепер.. познайомлю Вас, шановний добродію, і з самою системою, або планом роботи (Мирний, V, 1955, 360); А хто познайомив російський народ з творами Франка, Стефаника, Мартовича, Кобилянської? Передова російська громадськість! (Вишня, День.., 1950, 151).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 821.