ПОКАРЛЮ́ЧИТИ, ить, док., перех., розм. Сильно зігнути, скорчити, викривити. Легені розправиш — ноги покарлючить… Ноги розправиш — легені покарлючить… Туристи, одне слово! (Вишня, І, 1956, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 16.