ПОКА́Т, у, ч., рідко. Те саме, що схил. Дивні українські яри.. між дубовими та грабовими гаями, що розкішно поросли по крутих покатах та ребрах (Н.-Лев., І, 1956, 153).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 16.