ПОКАТОЛИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Обернути на католиків; надати чому-небудь католицького характеру. — Ох, нелегко буде полтавців покатоличити. Уперті натури (Гончар, II, 1959, 194); Ватікан завжди прагнув покатоличити український і білоруський народи (Іст. укр. літ., І, 1954, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 17.