ПОКВІТУВА́ТИ, у́є, док. Квітувати якийсь час. Гучним водограєм відспівали струмки, напоївши землю, щоб поквітувала й зародила пшениць і персиків (Рад. Укр., 3.IV 1963, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 20.