ПОКЛА́ЖА, і, ж. Те, що спаковане, приготовлене для перенесення, перевезення куди-небудь; багаж. Єгор старанно ув’язав поклажу мотузками, і коні рушили від станції (Шиян, Баланда, 1957, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 28.