ПОКЛЕ́ПНИК, а, ч., рідко. Той, хто зводить наклеп на кого-небудь; наклепник.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 29.
Що oзначає слово - "поклепник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.