ПОКОЗА́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. покоза́читися. Особливо цінним у Самовидця є те, що в масовому покозаченні населення він справедливо побачив прагнення селянства і міщанства знищити феодально-кріпосницький і національний гніт (Укр. іст. ж., 1, 1960, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 34.