ПОКОЛИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. Коливатися якийсь час. Яків поколивався, поколивався, утер п’ятірнею своє широке лице і простяг руку (Мирний, І, 1954, 199).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 34.