ПОКРИ́ВКА, и, ж.
1. рідко. Те саме, що покрива́ло. Барвистими плямами падало світло крізь кольорові шибки на восковану долівку і лави, вкриті вишиваними шовковими покривками з добротного бухарського шовку (Тулуб, Людолови, II, 1957, 450); Сатира його [М. Салтикова-Щедріна] в більшій мірі від Гоголевої політична, стає при сучаснім гніті єдиною прозірчастою покривкою (Фр., Публіцистика, 1953, 41).
2. діал. Те саме, що кри́шка1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 47.