ПОКРИЖАНІ́ТИ, і́є, док. Замерзнути; задубіти, закостеніти; // перен. Набрати виразу холодності (про очі). На мить у Мар’яни затіпались уста, але одразу ж її обличчя закам’яніло, а сполохані очі покрижаніли (Стельмах, II, 1962, 274).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 48.