ПО́КРИШЕЧКА, и, ж. Зменш. до по́кришка. Вона вхопила чайник, покришечка посковзнулась по чайникові (Н.-Лев., V, 1966, 275); Улянка гострим, як бритвою, ножем стинає верхню покришечку, а тоді переверне маківку над мискою, і жодне зернятко в неї не загубиться (Донч., IV, 1957, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 49.