ПОКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Те саме, що ви́купати. Ще затемна встав Олекса, затопив піч, нагрів літепла — покупати сина (Кочура, Зол. грамота, 1960, 344); — А мене козачка вже й покупала, й переодягла (Тют., Вир, 1964, 474).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 55.