ПОКУ́ШАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех., рідко. Те саме, що покуштува́ти. Се ж горить спирт!..Нащо було палити, не давши навіть покушать (Коцюб., II, 1955, 91); Підняв [панотець] одну [моркву] з землі, обтер полою й покушав (Март., Тв., 1954, 383).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 57.