ПОЛЕГЕ́НЬКУ, ПОЛЕГЕ́НЬКО, присл., розм. Те саме, що леге́нько. У тумані над водою Стара коршма [корчма] похилилась. Всі поснули. Ночі млою Полегеньку земля вкрилась (Граб., І, 1959, 529).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 62.