ПОЛЕГЕ́СЕНЬКУ, ПОЛЕГЕ́СЕНЬКО, присл. Пестл. до полеге́ньку, полеге́нько. В очах у мене щось ніби полегесеньку свербить, я кулаками протираю очі і солодко-солодко позіхаю (Вишня, II, 1956, 171).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 62.