ПОЛЕ́ГЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. поле́глий 2. Комбайнер.. уважно стежить за станом льону, що збирається, висотою, густотою, вологістю, забур’яненістю, полеглістю і відповідно регулює висоту брання (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 272).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 62.