ПОЛЕ́ГШЕНО. Присл. до поле́гшений 2,3. Бійці Сагайди, видершись на останній хребет, полегшено зітхнули (Гончар, III, 1959, 127); Близнята.. одразу вискакують з панських хоромів. Аж за залізною огорожею у вуличці полегшено засміялися брати (Стельмах, І, 1962, 98).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 63.