ПОЛИ́СКУВАТИСЯ, ується, недок. Те саме, що поли́скувати 1. Маніжка [манишка] на йому біла, вигладжена, аж полискується (Свидн., Люборацькі, 1955, 138); Від меду аж набрякла [бджола], аж полискувалася (Мирний, І, 1954, 177); Полискується бриль солом’яний, наче золотий (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 69.