Що oзначає слово - "полоненик"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ПОЛОНЕ́НИК, а, ч. Людина, яку взято в полон; бранець. Черкеси зв’язали обох полонеників, прив’язали їх до коней і погнали (Коцюб., III, 1956, 50); Великі монголо-татарські кочові феодали.. експлуатували феодально залежних дрібних скотарів, а також полонеників-рабів, захоплених під час воєн (Іст. УРСР, І, 1953, 99).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 94.