ПОЛОСКА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. полоска́ти.
2. Лікарський, освіжаючий і т. ін. розчин, настій або відвар для промивання рота, зубів і горла. Смугляві арабки.. подають полоскання для рота, італійки — панчохи, черкешенки — туфлі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 340); З 13 джерел [у Трускавці].. шість використовуються для ванн, полоскань і сім — для внутрішнього вживання (Наука.., 5, 1965, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 96.