ПОЛУНІ́Ч1, но́чі, ж., рідко. Те саме, що пі́вніч1. Засвистали козаченьки В похід з полуночі (Укр.. лір. пісні, 1958, 466).
ПОЛУНІ́Ч2, но́чі, ж., рідко. Те саме, що пі́вніч2. При дорозі — два садочки, Що вбирають очі: Їден прямо на полудень, Другий к полуночі (Рудан., Тв., 1959, 469).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 103.