ПОЛУ́ЩИТИСЯ, иться, док.
1. Звільнитися від шкаралупи, лузги та іншого покриття (про все або багато чого-небудь); // Позбавитися верхнього шару, облупитися (про все або багато чого-небудь).
2. Потріскатися, облупитися у багатьох місцях. Вавки, які з’явилися на ногах в дорозі, незабаром полущились (Сміл., Сашко, 1957, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 104.