ПОЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. спец. Властивість світлових і електромагнітних коливань відбуватися в одній певній площині. Максвелл.. припустив, що заряди не приходять ззовні, а утворюються завдяки поляризації всередині речовини (Знання.., 1, 1966, 23).
∆ Гальвані́чна поляриза́ція — зміна потенціалу електродів гальванічного ланцюга під дією електричного струму; Поляриза́ція сві́тла — перетворення пучків природного світла в світло з обмеженим напрямом коливань. Під час сонячного затемнення 5 лютого 1962 року.. японські вчені вивчали структуру сонячної корони і поляризацію світла в окремих корональних опахалах (Наука.., 9, 1962, 45).
2. Відкладання на електродах різних речовин, які ослабляють силу струму. Поляризація гальванічного елемента.
3. чого, перен., книжн. Різке розмежування двох суспільно протилежних сил, напрямків і т. ін. Роману «Перша весна» [Гр. Епіка] властива різка поляризація класових сил, гострота розгортання конфлікту (Рад. літ-во, 4, 1958, 12); Суспільне становище інтелігенції в Народній Польщі змінилося докорінно у зв’язку з ліквідацією поляризації в структурі .. суспільства (Ком. Укр., 7, 1969, 88).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 108.