ПОЛІРУВА́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для полірування. У цехах фабрики тільки за останній рік з’явилося до 80 нових агрегатів. Серед них.. свердлувальні і фрезерні верстати, полірувальні машини та ін. (Наука.., 4, 1961, 27); // У якому або де відбувається полірування (про приміщення). В пічці полірувального цеху з тріском горіли обрубки дощок та лат ялинового дерева (Томч., Готель.., 1960, 210).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 78.