ПОЛІТЕЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Те саме, що багатобо́жжя; протилежне монотеїзм. Стародавньою релігією східних слов’ян був язичеський політеїзм — багатобожжя (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 495); Коли грецький політеїзм прямо виродив з себе грецьку філософію з Демокрітом і Епікуром, то християнство.. першим ділом убило тоту [ту] філософію (Фр., XVI, 1955, 49).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 80.