ПОЛІ́ТНИЦЯ1, і, ж., розм., заст. Жін. до полі́тник 1. Восени додому прийде з економії знаменита політниця, при грошах, одягнеться, вбуєпгься, не рівня нянькам (Горд., Заробітчани, 1949, 29); * У порівн. Ватя.. присіла коло куща, поралась та вешталась, наче політниця (Н.-Лев., IV, 1956, 87).
ПОЛІ́ТНИЦЯ2, і, ж., діал. Жін. до полі́тник2. За тином, у городі в сусідів підсапували картоплю ..політниці (Н.-Лев., IV, 1956, 215).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 83.