ПОЛІТРОБІТНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що політпрацівни́к. * У порівн. Щоб рими гриміли розливами рік, світилась у слові доба вся, щоб слово було, як по-літробітник, яким я колись називався (Сос., І, 1957, 454).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 83.