ПОМ’Я́КШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОМ’ЯКШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех.
1. Робити м’яким, еластичним. Щоб полегшити обробку металу, його треба пом’якшити (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 170); // Позбавляти вапнистих солей воду, якийсь розчин і т. ін., надаючи таким рідинам чи речовинам властивостей легко розчиняти мило. Воду можна пом’якшити, пропускаючи її через пермутитовий (глауконітовий) пісок (Сіль. тепл. електростанції, 1957, 45); * Образно. Музика пом’якшує людські серця (Томч., Жменяки, 1964, 96).
2. перен. Робити кого-небудь добродушнішим, поблажливішим. Любов поранить і обманить, Любов пом’якшує й старить (Рильський, І, 1960, 322); // Робити щось приємнішим, ласкавішим. Велика похмура зала в замку воєводи; її дикого вигляду не можуть пом’якшити розкішні килими й парча (Коч., П’єси, 1951, 157); Її усмішка на мить пом’якшила суворий вираз смаглявого високочолого обличчя Віктора (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 556); // Робити менш різким, менш грубим (слово, вираз і т. ін.). — Що тобі, дочко? — звернувся похмурий сусід, пом’якшуючи звертання (Ле, Право.., 1957, 141); — А що вам таке? — І, щоб пом’якшити трохи грубість свого запитання, додав: — Це як за кожного так переживати… (Головко, II, 1957, 558).
3. Робити слабшим, менш відчутним. Гаряче припікало сонце, але море пом’якшувало спеку (Трубл., Шхуна.., 1940, 17); Намагалася [Ольга Борисівна] зробити так, щоб пом’якшити удар,.. намагалася нічим не образити цю горду поранену душу (Собко, Стадіон, 1954, 208); // Утихомирювати, вгамовувати (почуття, переживання і т. ін.). Позбувшись фашизму, Німеччина сьогодні сміється крізь сльози; і ми, добрі люди, вже пом’якшили свій гнів за причинене горе (Логв., Давні рани, 1961, 61); Мені й досі дивно, як такий голос, що у церкві підіймався до самого неба, не міг пом’якшити дядькової злоби (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 165); // Робити менш суворим, менш тяжким. [Пурхавка:] Він не тільки свої [вірші] читає, а й Лермонтова і Лесі Українки. [Василина:] А… Лермонтова, Лесі… Тоді це пом’якшує твою провину (Корн., II, 1955, 253); Голик намагається пом’якшити оргвисновки (Довж., II, 1959, 143).
4. перен. Згладжувати, приховувати що-небудь. — Ну, Іване Володимировичу, адже професора надіслав до вас Наркомзем на допомогу, — сказав Рябов тихо, явно маючи намір пом’якшити неприємний інцидент (Довж., І, 1958, 462); Тож не шкодуй, і не жалуй мене, й не пом’якшуй нічого, А розкажи все докладно, що бачить тобі довелося (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 59); Сучасні ревізіоністи силкуються перекрутити марксизм-ленінізм, вихолостити революційну суть, пом’якшити його непримиренність до капіталістичного ладу (Наука.., 5, 1958, 3); // Послаблювати гостроту вияву взаємодії протилежних сил, думок і т. ін.
5. перен. Робити менш різким, більш приємним для зору, слуху. Каганчик скупо блимав біля лейтенанта, ледве пом’якшував згусклу темряву в бліндажі (Ле, Опов., 1950, 288).
6. Робити теплішим, без різких коливань температури (погоду, клімат і т. ін.). Ліс — вірний друг хлібороба. Він є збирачем вологи, тим фактором, який пом’якшує клімат, рятує посіви від посухи (Ком. Укр., 8, 1966, 25).
7. лінгв. Вимовляти приголосні звуки з додатковою артикуляцією, підносячи середню частину спинки язика до твердого піднебіння; палаталізувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 139.