ПОМАЙНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., діал. Швидко, стрімко поїхати. Сани помайнували з гори; // Швидко, стрімко побігти. Незрячі про́зрять, а кривиє, Мов сарна з гаю, помайнують (Шевч., II, 1963, 325).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 112.