ПОМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. і без додатка.
1. Вкрити або просочити фарбою; пофарбувати. — Я би місток збудувала Ще й помалювала, Я би тобі доріженьку Плиточками вклала (Укр. нар. пісні, І, 1964, 126); * Образно. Зелене віття пальм звиса, Як вітряків діряві крила. Тут синькою креолка мила Помалювала небеса (Павл., Пальм. віть, 1962, 93); // Покрити фарбами різних кольорів; розфарбувати; // Покрити лініями, написами і т. ін.
2. Прикрасити малюнками у багатьох місцях; розмалювати все або багато чого-небудь. Вона.. вимазала хату, а комин помалювала червоними та синіми кривульками (Гр., Без хліба, 1958, 153).
3. Намалювати всіх або багатьох, все або багато чого-небудь. Маленьке гарне личко без єдиної виразної риси — наче розведеним чорнилом хто помалював недбало брови, очі, смужечку рота (Хотк., II, 1966, 394).
4. Малювати якийсь час. Власівна принесла йому всі його книжки, олівці: може, щось собі почитає, помалює (Грим., Кавалер.., 1955, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 112.