ПОМАНЕ́НЬКУ, присл., пестл. Те саме, що помале́ньку. Поманеньку, брате, на корито впадеш (Номис, 1864, № 14286); — Поманеньку, ваше превосходительство, поманеньку везе наш земський коник (Мирний, III, 1954, 283).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 112.