ПОМЕ́НШЕ, рідко ПОМЕ́НШ, присл. Дещо менше. [Горлов:] Поменше треба нервувати (Корн., II, 1955, 14); — Доводиться самому поменше грішити язиком, — сміється отець Миколай (Стельмах, І, 1962, 414).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 115.