ПОМИ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до поми́ї. Помийні зливки; // Признач. для помиїв. Запряжена гнідим з відділка, стоїть у дворі вона [бідарка], неподалік від помийної ями (Гончар, Тронка, 1963, 130).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 118.