ПОМИ́СЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до поми́сливий. Встановлена чимала кількість індивідуумів дуже емоціонально нестійких, їм властива занижена оцінка своїх якостей, помисливість (Рад. Укр., 1. II 1969, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 122.