ПОМО́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помости́ти. У кутку на долівці, де помощена була солома, спали двойко єврейських діток, заритих у купі всякого дрантя (Вас., І, 1959, 91); Якраз напроти дверей помощена була височенька примостка, на котрій спереду рядком уже стояли арф’янки (Мирний, III, 1954, 271).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 135.