ПОНАТО́ПЛЮВАТИ1, юю, юєш, док., перех. Натопити багато чого-небудь (печей, груб і т. ін.). Поки понатоплюєш усі хати, то вже й нікому йти (Сл. Гр.).
ПОНАТО́ПЛЮВАТИ2, юю, юєш, док., перех. Натопити багато чого-небудь (лою, смальцю і т. ін.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 154.