ПОНИ́ШКНУТИ, ну, неш, док. Замовкнути, притаїтися (про всіх або багатьох). В цей час снаряд упав недалеко од нас і підніс догори великий водяний стовп. Всі понишкли і схопилися за борти човна (Довж., III, 1960, 381).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 161.