ПОНУ́ДИ́ТИСЯ, ну́джу́ся, ну́дишся, док. Нудитися якийсь час. Чоловіки понудилися трохи, але ось винесли карти, і вони оточили зелені столики (Л. Янов., І, 1959, 226); Понудившись, погасавши кілька днів по навколишніх лісах, дядя Костя таки не витримав (Коз., Сальвія, 1959, 38).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 166.