ПООБКИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Обки́дати чим-небудь багато чогось, багатьох (кожне, кожного зокрема).
2. розм. Обшити по краях стібками багато чого-небудь. Пообкидати хусточки.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 171.