ПООБКОЛУ́ПУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обколупати багато чого-небудь; обколупати щось у багатьох місцях. Стіни пообколупували, долівку повибивали (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 171.