ПООБКРО́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. і неперех. Обкропити багато чого-небудь, багатьох, у багатьох місцях. Пообкроплювавши скрізь по полю, вернулись [люди] додому, аж ось стали хмарки збиратися… (Кв.-Осн., II, 1956, 124).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 171.