ПООБПА́ЛЮВАТИСЯ, юємося, юєтеся, док.
1. Обпалитися (про багато чого-небудь; про щось у багатьох місцях).
2. Стати засмаглими (про багатьох). Вихудли [чумаки], пообпалювались на тих степових вітрах, не бувавши в хаті від самої весни (Барв., Опов.., 1902, 150); За півдня пообпалювались косарі, спини та груди їм пашіли свіжим загаром (Гончар, Таврія, 1952, 219).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 173.