ПООБСМИ́КУВАТИ, ую, уєш і ПООБСМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Обсмикати багато чого-небудь, у багатьох місцях. Пообсмикуйте нам сорочки, щоб рівно було (Сл. Гр.).
2. Витягти або вирвати багато чого-небудь, у багатьох місцях. Найкалорійнішими кормами [для великої рогатої худоби] навесні була «стріха» . — Уже, сусідонько, й стріху пообсмикали! (Вишня, І, 1956, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 174.