ПООБТИРА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Обтертися (про багатьох).
2. тільки 3 ос. Стертися, зійти з поверхні; облізти (про багато чого-небудь). Сірники, попсовані в грозу, хоч і підсохли на сонці, але головки в них пообтиралися, коробка облізла (Збан., Курил. о-ви, 1963, 77).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 175.