ПОП’ЯНІ́ТИ, і́ємо, і́єте, док. Стати п’яним, сп’яніти (про всіх або багатьох). ГЕС імені Леніна (на Сугаклеї, не на Дніпрі!) дала перший струм. Будівельники й усі колгоспники як поп’яніли — світло! І степ заграв (Ю. Янов., II, 1954, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 243.