ПОПАДЯ́НКА, и, ж., діал. Попівна. Їздить [майбутній священик] по празниках, витинає «козачка» та «коломийки», завертає голови попадянкам і ні про що більш не думає (Фр., II, 1950, 174); Розжиріла дружина листоноші не спускала з Ольги маленьких ящірячих очей, прагнучи знайти в ній щось таке, що допомогло б розвіяти легенду про красу попадянки (Галан, Гори.., 1956, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 181.