ПОПА́ТЛАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до попа́тлати. Не вжахнуло нікого їх ураз, що старший брат смертно блідий, що волосся в його попутане та попатлане (Вовчок, І, 1955, 298).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 184.