ПОПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся і рідко ПОПЕРЕВЕ́РТУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док.
1. Перевернутися, перекинутися (про багатьох, багато чого-небудь). Наші паски були дуже гарні, Лілиних три малих пасочки трохи поперевертались, але то їм нічого не помішало (Л. Укр., V, 1956, 7); — Вважайте, вважайте, не зломіть ноги від шафи… У куфрі [чемодані] геть усе попереверталося! (Круш., Буденний хліб.., 1960, 37).
◊ Попереверта́лося [все] в голові́ кому — прийшло в безладдя, переплуталося, спотворилося (про звичні поняття дійсності). Була це в основі добра дитина, тільки вкрай розбещена батьками, яким у голові все попереверталося від «панськості» (Вільде, Пов. і опов., 1949, 9); — Що то тепер за молодь, що за покоління!..Попереверталося в голові юнакам, і думають, що їм усе вільно (Фр., VI, 1951, 240).
2. на кого — що, в що, перен. Обернутися в іншу віру (про багатьох). Попереверталися на ляхів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 186.