ПОПЕРЕКИДА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Перекинутися, повалитися (про багатьох, багато чого-небудь).
2. Перевернутися на інший бік (про багатьох).
3. Перевертатися з боку на бік якийсь час. Незабаром солдати поснули. Спочатку заснув здоровий, потім, трохи поперекидавшись і посміявшись сам до себе, затих і маленький (Загреб., Європа 45, 1959, 45).
4. міф. Обернутися в іншу подобу (про багатьох). Їй раз приснився страшний сон, неначе ті німці поперекидались усякими звірами і дідьками (Н.-Лев., І, 1956, 463); Потвори поперекидалися у прекрасних наяд і сказали цареві, що повезуть його до своєї цариці, що вже давно хоче бачити земного володаря… (Вишня, I, 1956, 197).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 191.